-
1 становиться крепче
vgener. rinnervarsi -
2 становиться ещё крепче
vgener. rinsaldarsiUniversale dizionario russo-italiano > становиться ещё крепче
-
3 крепнуть
1) (становиться крепче, сильнее) міцні(ша)ти, зміцнятися, дужчати, дужати, в силу вбиватися, набирати(ся) сили, зростати на силах, кріпшати, кріпнути, потужніти, підживати, дебелішати. [Горпина стає сміліша, голос міцніє (Франко). Словесна творчість міцнішає й дужчає (Єфр.). Збирається сила, росте, зміцняється (Коцюб.). Згуки дужчали, виростали, потужніли (Корол.). Життя дома заспокоїло хлопця і він видимо дебелішав (Яворн.). Саме тоді починав у силу вбиватись революційний рух (Єфр.)]; (о морозе, ветре) дужчати, кріпшати, (о спиртных напитках) міцні(ша)ти, кріпшати;2) (после болезни) дужчати, здоровіти, здоровшати, сили набиратися; у силу вбиватися, остербувати, оклигувати;3) (делаться тверже) тужавіти, тугшати, тверднути, твердішати. [Масло твердне (тужавіє) на морозі (Київщ.). Грязь від морозу тугшає (Сл. Гр.)].* * *міцні́ти, міцні́шати, става́ти сильні́шим, крі́пшати, крі́пнути; (становиться сильнее, выздоравливать) ду́жчати, става́ти ду́жчим; ( после болезни) здорові́ти, здоро́вшати, здорові́шати; ( укрепляться) змі́цнюватися, зміцня́тися -
4 укрепляться
несов. - укрепля́ться, сов. - укрепи́ться1) (становиться крепче, прочнее) become stronger; (о власти и т.п.) consolidateего́ здоро́вье укрепи́лось — his health improved [became stronger]
2) воен. fortify one's position -
5 укрепляться
св - укрепи́ться1) становиться крепче to strengthen, to become strongerпо сравне́нию с други́ми валю́тами до́ллар вновь укрепи́лся — the dollar has again strengthened against other currencies
2) закрепиться to become firmly establishedукрепля́ться в свои́х убежде́ниях — to become firm in one's beliefs
-
6 кырын’эвык
кырын’эвыкглаг., непер.становиться взрослым (о животном)————————кырын’эвыкглаг., непер.взрослеть становиться сильнее, крепче -
7 крепкий
(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].* * *міцни́й, крі́пкий и кріпки́й; (сильный, выносливый) си́льний, ду́жий, цупки́й
См. также в других словарях:
КРЕПКИЙ — КРЕПКИЙ, сильный косностию, мощный стойкостью, упорный, неуступчивый, неодолимый, некрушимый; прочный; | резкий, острый, едий; пряный. Крепкий камень, твердый, жесткий; вязкий в частицах своих, не поддающийся ломке, разрыву: веревка и мягка, да… … Толковый словарь Даля
СТОЛБНЯК — (tetanus), инфекционное заболевание, вызываемое палочкой Николайера. С. известен издавна, но лишь в 1884 г. Николайером было установлено, что садовая земля, введенная мышам под кожу, вызывает у них типичное заболевание С. Николайером же были… … Большая медицинская энциклопедия
Голавль — Leuciscus cephalus (L.) От других сродных с ним рыб голавль легко отличается своей толстой широколобой головой, почти цилиндрическим туловищем и крупной чешуей. Молодые голавлики, правда, часто смешиваются с ельцами, но их можно… … Жизнь и ловля пресноводных рыб
Карп — Cyprinus carpio L. По своей величине и значению для рыболовов и рыболовов охотников карп, бесспорно, занимает первое место между всеми рыбами своего семейства, которое получило от него название. Но в промысловом отношении,… … Жизнь и ловля пресноводных рыб
Белинский, Виссарион Григорьевич — — родился 30 мая 1811 года в недавно присоединенном к России Свеаборге, где его отец, Григорий Никифорович, служил младшим лекарем флотского экипажа. Фамилию свою Григорий Никифорович получил при поступлении в семинарию от своего учебного… … Большая биографическая энциклопедия
Подуст — Chondrostoma nasus (L.) Название подуст, употребляемое в большей части России, указывает на главную особенность этой рыбы положение рта, который находится под сильно выдавшимся коническим и хрящеватым носом, в чем он с первого… … Жизнь и ловля пресноводных рыб
Warhammer 40,000: Dawn of War 2 — Warhammer 40,000: Dawn of War II Разработчик Relic Entertainment Издатель Локализатор … Википедия
Хлор получение его — (техн.) Обычный способ заводского получения X. состоит в разложении соляной кислоты перекисью марганца при нагревании: 4HCl + MnO2 = Cl2 + MnCl2 + 2H2O. При возникновении хлорного производства, когда соляная кислота еще не была дешева, брали не… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Хлор (техн.) — Обычный способ заводского получения X. состоит в разложении соляной кислоты перекисью марганца при нагревании: 4HCl + MnO2 = Cl2 + MnCl2 + 2H2O. При возникновении хлорного производства, когда соляная кислота еще не была дешева, брали не готовую… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Лещь — Abramis brama (L.) Обыкновенный лещ самый главный и важный представитель своего рода, к которому принадлежат также сырть, клепец, синец и густера. Все эти рыбы отличаются более или менее сжатым телом, очень высоким и вместе узким … Жизнь и ловля пресноводных рыб
МУЖАТЬ — МУЖАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. Становиться зрелым, зрелее, взрослым, взрослее (книжн.). Юноша мужает. 2. перен. Становиться сильнее, крепче, выносливее, мужественнее (высок.). Солдаты мужают в бою. | совер. возмужать, аю, аешь. | сущ. возмужание,… … Толковый словарь Ожегова
